Поряд в ліжку;
Вона і я.
Єдиний дотик, погляд, шепіт:
-Ти ангел мій...
Мене ангелом ніхто не називав,
Й себе я ангелом ніколи б не назвав.
Вона і я;
Для неї ангелом повинен бути.
Її міцніше пригорнув,
І поцілував її чоло.
Я буду...
Тут проснувся,
її немає поряд.
Це був лиш сон,
і сонце сходить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449155
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2013
автор: Адам Буткевич