ЗАУВАЖЕННЯ.
Ця книга почала писатися рівно 10 років назад, але набула тоді зміст лише в межах неповної 1-ї глави. Враховуючи, що за цей час в межах обраної Теми нічого не помінялося, приймаю рішення подати текст у тому вигляді, в якому він був написаний тоді, а потім вже продовжити його в реальному часі.
ЛВМ: 14.09.2013
[b]БУТТЯ
[/b]
ВСТУП
4.08.2003*11:17
Чи існує Свобода Волі та Пізнання?
По суті справи все Людство на протязі свого існування так чи інакше домагається зрозуміти це. Тисячі тисяч вчених, а може і мільйони мільйонів, билися над цією проблемою. Всі вони, так чи інакше, мацали цю проблему, але скільки б їх не було, то всі вони у калейдоскопі визначення цього питання нагадували, а інакше і не могло бути, сліпців, що мацають слона у відомій притчі.
Десь на початку 18-го століття, а потім на протязі 19-го та, особливо, 20-го почали з'являтися люди, все частіше і частіше, які були здатні трохи Прозріти і, хоча б мляво, у розмитому сяйві, але побачити Істину. Всі ці містики та окультисти, контактори та езотерики всіх окрасів та направлень, всі ці диверсанти від імені Реальності в Іншомірних Світах, а може і навпаки, так чи інакше, але завжди були ближчі до Істини, ніж будь-які вчені навіть рівня Нобелівських лауреатів.
Торкання Істини черевате руйнуванням частин тіла, а то і самого тіла Прозрівшого, що завжди і відбувалося у таких людей. Всі вони так чи інакше несли на собі Печатку Прокляття. Ванга була сліпа і, по суті справи, вельми нещасна в реальному житті. Кейсі був в реальності недорозвинутим та примітивним, хоча, увійшовши у стан Зміненої Свідомості, ставав не тільки вельми розумним, а і Знающим, мудрим. Джуна фактично перетворилася на анахорета гордині, що набуло анедоктичного характеру, а Чумак став чванливим та дуже люблячим до грошей. Цей перелік можна продовжувати та продовжувати, але достатньо буде сказати, що всі ці люди із видатними сенсорними здібностями, так чи інакше, мали/мають ущербність. В цьому відношенні правий Винницький О. Р. [1], коли у своїй книзі звертає увагу саме на цей аспект. АЛЕ! [u]Всі езотерики мають певну ущербність та не всі ущербні є езотериками![/u] Інша справа: не всі езотерики мають цю ущербність саме так, як бачив пан О. Р. Винницький, який, в решті решт, є матеріалістом і за межі матеріалізму не виходить, хоча і розглядає схильно питання Нематеріального у Матеріальному.
Людству було б дуже легко жити, якби всі його проблеми зводилися лише до Матеріального! На жаль, а може і навпаки, на радість, хоча не зрозуміло поки що кому, це не так. І 20 століття показало це достатньо переконливо.
Більш того, якщо ми будемо відштовхуватися від фактів, і тільки від фактів, то повинні будемо визнати, що все те, що відбувається на Землі, нагадує щось дуже всім знайоме, що Людство давно вже використовує. І не треба мати багато розуму для того, щоб зрозуміти, що все це нагадує великий Дослідний Майданчик, на якому Дослідники щось весь час досліджують, ставлять експерименти та взагалі, ведуть себе точнісінько так, як людські біологи, які роблять досліди над мікробами чи створіннями (достатньо послатися на відому всім історію досліджень на дрозофілах!) та час від часу, коли в цьому виникає потреба, проводять чистки, ставлять несподівані перехресні мутації та таке інше, тощо.
Так трапилося що я став одним із піддослідних кроликів в цьому вселюдському процесі і пройшов довгий та настирно болючий шлях, не тільки для мене, а і для людей, що були втягнуті у цей процес навколо мене та біля мене. Мені Дали можливість трохи Прозріти та Побачити Істину. А тепер, коли я в наступний раз опинився в стані грогі, бо знову і знову при однакових обставинах у мене зруйнована сім'я, в той час, як саме заради сім'ї та завжди в сім'ї прагнув жити і виховувати дітей, мене Поставили на край, де особливо гарно можна дивитися на Істину і говорити про неї, бо очі мої розкриті.
Цю книгу мене Спонукають писати. Мені Говорять (я маю Голос), що по мірі того, як я буду її писати, мої очі будуть все ширше та ширше розкриватися. Більше того: я повинен сам і тільки сам писати її, описуючи те, що Бачу та Пізнаю через Бачення. Мені Говорять, що це все повинне бути написане ясною мовою, але з використанням характерного для мене гумору, що часто-густо є чорним, із сарказмом та із кепкуванням над самим собою.
Край, на якому я стою, називається Інформаторій Землі і в ньому зосереджена вся інформація про Минуле та Майбутнє, бо немає Сьогодення, а є тільки нульова точка проходження Майбуття у Минуле.
Чесно кажучи, не знаю як я все це роблю, але враження таке, що я просто переписую на комп'ютер не мною сформовані речення. Напевно так воно і є. Бо інколи втрачаю розуміння змісту, а коли перечитую, то бачу, що саме так я і хотів та міг би сказати. Частіше за все є таке враження, що всі мої речення випливають із глибини моєї Свідомості. І дивне відчуття задоволення, радості та спокійної впевненості переповнює мене.
11:56
[1]. Винницький О. Р. Мозок і парапсихологія: Монографія. - К.: Поліграфкнига, 1996. - 288 с.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449056
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2013
автор: Левчишин Віктор