Закоркований Львів нас дратує,
Що не час, то година це пік.
Загазованість в центрі чатує
І лунають сигнали: «Пі-біп!..»
Вік прискорень, нових технологій,
Піших менше, чим в місті машин.
Чи це звичка, чи що, коли ноги
Підміняються коченням шин?
Треба мати тут нерви залізні,
Коли твій закорковано спіх.
І квапливість призводить до спізнень,
До аварій та збурення всіх.
10.09.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449030
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.09.2013
автор: С.Плекан