Тихо… Повільно і, сумно луна
Така непомітна і тонка струна
Простий перебір, лише кілька нот
Божественна музика лине в народ
Душа відкривається серце кричить
З землі відривається в небо летить
Знаходить гармонію, сенс для життя
Як мало часу, скоро вже в небуття
Іще хоча б раз все почати з нуля
Сказати «пробач», не зламати гілля
Калини самотньої…що так мило цвіла
Прикрасити світ вона справді могла…
Мелодія ж сумно луна і луна
Простий перебір і тоненька струна
Все просто і ясно нарешті стає
Життя лиш одне… воно тільки твоє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448928
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2013
автор: Паша Остап