Пахнуть шампіньйонами дощі
І легким, самотнім смутком віє
Засипає падолистом мрії
І стає самотньо на душі
Ти – полон моїх вчорашніх снів,
Диво-казка, марево ласкаве…
Тільки знаєш, краще вип́єм кави
І усе пробачимо весні.
Тільки осінь згадує тебе…
А я так любила жовту оcінь,
Тихий парк, берез грайливих коси
І осіннє небо голубе…
З очені лишився подих злив
І знайомий запах шампіньйонів.
Я стою в осінньому полоні
Там, де ти колись мене любив…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448842
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2013
автор: Ївга