Знаєш?..
Так хочеться розказати…
Про свої бажання…
Битися головою об стінку!..
Маєш?
Хоча незручно питати…
Пробач за вагання…
Дай скористатись свою хустинку!
Ситий…
По горло життям цим…
Я так вже наївся!..
Як думаєш, може вже досить?!!
Битий…
Якимось Поганцем…
Ну що ж ти розсівся?!
Душа порятунку так просить!!!
Криком!!!
На цілу планету…
Луною озветься…
Та хай же накриє цей світ цунамі!!!
Лихом…
Ти візьмеш газету?
Рука не здригнеться?
Зробиш для мене своє орігамі?..
Друже!
Зіллємся лобами...
Хай зуби скрегочуть…
Спасибі за те, що плече відчуваю!!!
Дуже…
Слабкий до нестями…
А демони хочуть…
Забрати мене... Та я не відступаю!
...Ранок…
Пульсує кров у мені…
Боюсь рухнутися…
Й товариш мій чомусь дуже втомлений…
Танок…
Всіх сонячних променів…
Змусить всміхнутися…
Дасть зрозуміти – я не надломлений!...
Завжди є той, кому ти потрібний... Просто скажи йому, що він потрібний тобі… ©
12.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448825
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2013
автор: Олександр Яворський