Надворі ніч. Мигичить рясно дощ осінній,
У світлі свічки на столі стрибають тіні,
Безсоння тисне скроні, нерви шаленіють,
Емоції згасають, ледве животіють…
Похнюпились на клумбах пишні хризантеми,
Гуляє вітер у квітковому гаремі,
Тремтить від холоду й дощу тендітне листя,
Похмурі хмари, ніби вівці, розбрелися…
Куди поділась осінь золота, яскрава,
Палітра бабиного літа різнобарвна?
Не тішить очі парк багряно-жовтим листом,
Сумує, зморене дощем, дрімає місто…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448745
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.09.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО