[b][i]ДО ПРОБЛЕМ НАРОДОНАСЕЛЕННЯ[/i][/b]
Колись була державна справа:
поговорити віч-на-віч,
але для цього – всі на піч,
усім, хто ляже – вічна слава,
зарядка вранці...
Ясна річ –
по радіо жила держава...
А головна радянська вправа, –
поставте ноги ширше пліч.
[b][i]ДУХОВНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ[/i][/b]
Відговіли майже всюди
ще до посту.
Як завжди.
Йдуть до церкви грішні люди.
На обід вечірня буде,
на вечерю – глек води.
[b][i]ФІЛОСОФІЯ ВИЖИВАННЯ[/i][/b]
Все йде до точки. І прийде,
коли прийдеться всім пропасти.
Але ніколи і ніде
один поет не пропаде,
бо мусить хтось про це писати.
[b][i]БЕЗПРОСВІТНІСТЬ[/i][/b]
У кого є розчарування
на місці волі, тим пора
забути волю Кобзаря.
Даремні всі його страждання
і марні наші всі старання
не так сокири, як пера.
[b][i]КАМІНЕЦЬ СІЗІФА[/i][/b]
Пора звільнитись помаленьку
від тягаря невдячних справ.
Кому потрібні побрехеньки
про завдання країни-неньки,
яких поет не розв’язав?
[b][i]НА СТАРТІ ДО ФІНІШУ[/i][/b]
Нікого не торкнуться зміни,
хто хоче жити у казках,
що ніби жив не на колінах,
заснувши з книжечкою Ліни
в ще не скоцюрблених руках.
[b][i]ДОЛЯ В НАШИХ РУКАХ[/i][/b]
Не треба Жінці більшої подяки,
ніж бути Нею у живих руках.
І як же бути з притчею про брак,
що в душ нема статевої ознаки?
Не знають чоловіки-небораки,
Кого і Що ми любимо в жінках.
[b][i]СВОБОДА ВИБОРУ[/i][/b]
Не всьоме, і не в сотий раз,
і разом всі, і наодинці
ніхто не вирішить за нас,
чи ми орда, чи українці.
А нам неначе і не треба
чогось на світі досягти,
хіба що змитись десь за небо,
аби плювати з висоти.
А в нас меню – кіно і джаз,
і Santa Claus на ялинці,
і пальцем тикають на нас,
що ми ще й досі українці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448675
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 12.09.2013
автор: I.Teрен