Будівельник Желябов Нестор Гаврилович любив дивитися у вікно. Не те, що він щось хотів побачити чи за чимось спостерігав – зовсім ні. Він дивився у вікно навіть тоді, коли за вікном була суцільна темрява. Якось вночі у вікно до будівничого Желябова зазирнув Місяць і спитав його: «Ну чому ти дивишся у вікно? Для чого? Краще б зробив би в цей час якусь суспільно корисну справу!» На це будівельник Желябов відповів: «А може я таким чином готуюсь до завтрашнього відповідального дня? А може оце от моє заглядання у вікно мені щось приносить про що і не скажеш? Га?» На це місяць нічого не відповів і вирішив більше з людьми не розмовляти. А будівельник Желябов підійшов до холодильника, відкрив дверцята і побачив на білій поличці бутерброд. І подумав: «А як добре було тиждень тому пити чай з лимоном в гостях у Маргарити Петрівни Гавришко!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448581
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2013
автор: Зморока А М