А я собі красуня хоч куди!
У шубці теплій не страшні морози,
Нам, українкам бАйдужі прогнози,
Ми загартавані до лютої зими.
Блакитні мої очі - неба цвіт,
Платочок теплий, бо від рідной мами.
Гарнюнєй, як вона, колись я стану,
Мені ще зовсім трошки підрости.
Калинки в кошик назбирали ми,
Вона й на смак, напевно, є солодка.
А снігу скільки навалило вкотре.
Додому на санчатах полетим!
Про що я мрію - сонечко пита.
Про те, щоб всі завжди були здорові,
Ще мрію, щоб зіниці вечорові
Нас разом споглядали скрізь літа.
Я мрію, щоби вічно жив дідусь,
Щоб не боліло серце у бабусі,
І щоб тримала за руку матуся,
Я поруч з ней ніколи не журюсь.
Щоб татечко поменше працював,
Мені з ним завжди весело й цікаво...
Ти, сонечко, промінчиком яскравим,
Торкнись усіх, щоб кожен щастя мав.
Мені не треба іграшок і принців,
Та й в мріях ти не зможеш помогти,
Я лиш попрошу, більше ти світи -
Туди, де люди падають донизу.
Щоб мами повертались до сиріт,
Можливо просто не знайдуть дороги?
Щоб помічали бідних і голодних,
Світи, щоб роздивились ми цей світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448571
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2013
автор: Юліанка Бойчук