Живуть в світі поруч малий та великий,
Слабкий та здоровий, розумний і так,
Метелик тендітний, такий вбогодухий,
Ведмідь повний сили і геть не дурак.
А буря? Не час для метелика в бурю літати,
То лише ведмеді ідуть напролом,
Їх лагідний вітер повинен гойдати,
І промені Сонця зігріти теплом.
Літають бездумно та крильцями машуть,
То що ж тоді дух їх бере у полон?
Лиш Сонце погасло, забувши про вдачу,
Летять та летять на вогонь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448334
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2013
автор: Ольга Кир