Пес безпритульний по дорозі біжить
Промокнув до нитки увесь ,
Наче осінній пожовклий той лист,
Що зірвався від вітру
І від капель дощу,
На землю упав, увесь у піску
І холодно й сиро,волога земля,
Але пес все біжить ,він шукає тепла
Де притулок знайде,не знає душа
Не має він дому, немає тепла
У погляді в нього якась є журба
Втомився пес бігти, шукати добра,
Кому він потрібен, дворняшка стара?
Шерсть є облізла і сили не ті,
Щоб комусь служити,як пси молоді.
Вже звик він так жити
Бродяжним життям,
Лиш хоче притулок він наніч знайти,
Щоб його не прогнали інші злі пси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448300
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.09.2013
автор: Nika 1085