[i]на змістовний і розумний коментар Віктора Охріменка[/i]
І на душі набиваються ґулі;
Цього не скажуть у школі.
Тіні у серці бувають понурі –
Душу натерли мозолі.
Часом життя, припідносячи смуток,
Світ в забуття не ховає.
Ми же, у пошуку, прагнучи жмутом
Вирвати біль, відступаєм.
Дивно. Навіщо в життєвім полоні
Смутку ховаються зливи…?
Ними гартуючись, серце холоне,
Й менше стає вже чутливим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448280
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 10.09.2013
автор: Oleg Kolibaba