Вологі очі, ненаграні та щирі,
З іскринкою тепла та деколи сумні -
Не варто це, тепер ніхто не вірить
В добро і щирість на землі…
І далі рук своїх ніхто не бачить,
Вперед по трупах тільки знають йти
І знаками за̀̀питання позначать
Слова «пробачити» або «допомогти»..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448272
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.09.2013
автор: Любов Казмірчук