Якось літо пробігло, пройшло,
Прокотилося яблуком спілим.
Місяць витяг сріблясте весло,
Вплив у осінь натхненно і вміло.
Виноградом рясніє садок –
Сині перли зриває в намисто
Хтивий вітер. Він осені крок
Чує здалеку. Тому навмисно
Трусить ягоди в пишну траву,
Дама-осінь ж бо любить прикраси.
І, заквітчана, йде без страху,
Без квитків пробігає повз касу.
Пишна зачіска – із хризантем,
Шати золотом шиті кленовим.
Стільки пройдено літ, зим… І тем.
Щоб зустрітися з новими знову.
(Моє фото. До речі, це - сливи)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448268
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2013
автор: Ліоліна