Колишній бухгалтер Круль Іван Федорович щоденно проходив мимо хлібного магазину, зупинявся перед вітриною, скрушно хитав головою і голосно зітхав: «Ех-ех-ех!» Так тривало досить довгий час. Нарешті продавщиця магазину в білому халаті – Кнопочкіна Патрикея Павлівна вийшла з магазину і запитала: «Шановний перехожий! Чому Ви щоденно ходите біля нашої вітрини і зітхаєте? Ще й скрушно хитаєте головою. Невже Вам не подобаються наші булочки? Ви ж навіть їх ніколи не купували!» На це колишній бухгалтер Іван Федорович Круль відповів: «Я ніколи не купував ваших булочок, бо я алкоголік і всі гроші які в мене є пропиваю. І цей факт є причиною мого щоденного зітхання.» У відповідь продавщиця в білому халаті Патрикея Павлівна Кнопочкіна голосно заплакала. А потім подарувала Івану Федоровичу булочку з родзинками. Колишнього бухгалтера настільки вразив цей випадок, що він кинув пити і став з друзями ходити на рибалку. А коли він проходив мимо хлібного магазину, то співав голосно пісню про чебурашку. А продавщиця Патрикея Павлівна Кнопочкіна поїхала працювати в Бельгію і влаштувалася працювати на заправці. І бензин в різні легкові машини заливала дуже хороший.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448195
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2013
автор: Зморока А М