У світі наживи
Омана й грабіж,
Безмежні пориви,
Постійний свербіж
До себе тягнути
Грошву і майно,
Обдерти, роззути
І кинуть на дно.
Аби збагатіти
В безмежжя разів,
У владі сидіти,
Якщо захотів.
Народу ж брехати –
Покращення жди,
Все робиш заради
Людей з бідноти.
Насправді ж плювати
На них він хотів,
Як їх обібрати
Він місяць потів.
У світі наживи
Нема співчуття,
Як ти не щасливий
Скоріш йди з життя.
09.09.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448079
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.09.2013
автор: Георгій Федорович