Гарцюють коні гордо сиві,
Франц Йосиф дивиться на плац:
Усе тут елегантно і красиво...
У Шонброні розкинувся палац.
І все живе, колишеться у тоні,
Бо в Відні світ музично прозвучить...
Все ж хочеться, щоб гарцювали сиві коні,
Щоб атмосфера ще лунала в кожну мить.
Ці рінґи, ці дороги і Парламент,
Цей дух імперії живе повік -
Такий в австрійців темперамент,
Який не зміниться й не пройде вмить...
Гарцюють коні далі сивочолі
І не спинити повсякденний тон.
У кожної країни різні ролі -
Лиш Відень лишиться навічно той.
28.08.2013 Відень
Цикл: "Європейські пристрасті"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447958
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2013
автор: Андрій Яремко-Ярий