Як зірка упаде в долоні,
Торкнеться ніжністю думок.
І пульсувати будуть скроні,
Кохання я вдихну ковток.
Який же це напій гарячий,
Неначе враз вулкан ожив.
Його відчує і незрячий
І той що палко так любив.
Лишилось за плечима літо,
Вже не співають солов'ї.
Та майорять осінні квіти,
Курличуть в небі журавлі.
Пожовклий лист торкнувсь печалі,
Та не приніс у серце сум.
Його нестиме вітер в далі,
Не крилах мелодійних струн.
Тобі й мені всміхнеться небо
І теплі будуть спогади.
Я пригортатимусь до тебе
І усміхатися завжди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447948
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)