Вже щільно закривають віко,
Холодний пада грудок град.
В землі похований навіки,
Усім бездушним став ти брат.
Ти мовчки вестимеш розмову,
Коли прийдемо ми до тебе.
І звично накладемо знову
Вінків, яких тобі не треба.
І сяятиме в них могила,
Тектимуть сльози з-під повік.
Так, дружба -це велика сила,
Ти в нашій пам'яті навік.
Покійся в мирі, милий друже,
Чекай у гості нас до себе.
Нам до усіх буде байдуже,
Коли ми прийдемо до тебе.
[b]Текст оригіналу[/b]
Уж крышку туго закрывают,
Чтоб ты не мог навеки встать,
Землей холодной зарывают,
Где лишь бесчувственные спят.
Ты будешь нем на зов наш зычный,
Когда сюда к тебе придем.
И вместе с тем рукой привычной
Тебе венков мы накладем.
Венки те красотою будут,
Могила будет в них сиять.
Друзья тебя не позабудут
И будут часто вспоминать.
Покойся с миром, друг наш милый,
И ожидай ты нас к себе.
Мы перетерпим горе с силой,
Быть может, скоро и придем к тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447555
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 06.09.2013
автор: Роман Селіверстов