Якщо здається, що все вже втратив,
Що сум і розпач прийшов у дім,
І смуток лізе із своїх шатів,
І світла ти вже не бачиш в нім.
Ти очі свої зведи до неба,
Побачиш світло ясне ти там,
Що сумувати тобі не треба,
Збагнеш і зрозумієш сам.
Відчуєш те, що ти є Людина,
Що тебе люблять твої батьки,
Ти усміхнешся, немов дитина,
Бо ти дитиною є завжди.
І ти привабливий є на вроду,
І особливі твої почуття.
О небо, небо дає свободу,
А кожен день, мов нове життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447511
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2013
автор: Небесна