«Любить, не любить» гадає собі,
Дзвонить і пише смс-ки тобі.
Шкодує, що зустріч невчасна така,
Коли вже прямуєш до літака.
Прикро, що рейс без вороття,
А там десь вже інше буття.
Там мегаполіс, розваги й концерти,
А тут самота і бажання померти.
Тут таксофони, щоб жила надія
І мережа, щоб здійснилася мрія.
Якщо справді так любить, то завітає
І з новим щастям її привітає…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447306
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2013
автор: Коля Олексієнко