З тобою світ ділю безмежний,
ти тільки промовчи, залежна,
і жменька слів шопотом вслух,
від руху вуст перебиває дух.
І мрія на двох - ніжна, обережна,
від неї я, мабуть, також залежна,
мій - твоя, не надто, а доволі,
бо разом в посмішці та болі.
І погляд в унісон, і очі в небо,
а залежність - це також потреба!
Чому від тебе пристрасно залежна?
Бо лиш твоя. Твоя Безмежно.
*
навіяне серіалом, дивно якось, але я за них рада)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447276
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2013
автор: Наталя Кушнір