А я не вмію просто так піти
Без сказаних слів доволі.
При цьому я спалю мости
Щоб не випробувати свою силу волі.
Я не вертаюся якщо уже пішла
І гордості до цього нема діла.
Адже тебе простити не змогла,
А може просто більш не захотіла.
Я не благаю відпустить мої гріхи,
Хоча не впевнена, що согрішила.
Та не нав’язуй ти мені свої страхи,
Адже без них я якось краще жила.
Тепер іди в нове життя, але прошу
Не обертайсь і не вертайсь до мене.
Без тебе якось проживу,
Бо прожила стільки ж без тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447263
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2013
автор: Олена Орелецька