Мене неначе прорвало,
Як трубу гарячої води,
У глибину мого підвалу
Душі
Постій, не ходи.
Великородні нещастя,
Крикучо німі до болю,
Прохають піти на волю
У повсякденність щастя.
Не дай потонути у власних
Заплутаних думках
Не віднестися до нещасних,
Що їх сотні зійшли
У морях гіркої води
На сотні персональних плах.
1/08
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447166
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 04.09.2013
автор: Aelita Bostock