Над землею летить Купідон,
Кожний раз в нього інший маршрут,
Він не знає межу і кордон,
І не завжди він бажаний тут.
Стріла летить – примхлива мить,
Дитя кохання жертву обирає.
Стріла летить – серце щемить,
Любов неждана розквітає!
Та неждана любов, мов гроза,
І тремтіння, і стукіт сердець,
І рука у руці, і на віях сльоза,
І сміється веселий стрілець.
Як зупинить щасливу мить,
Коли любов у серці грає?
Тримай її, дозволь любить,
Кохання досить не буває.?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447165
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2013
автор: Ольга Кир