Мати їсти наварила,
йде в обід до магазину.
Каже старшому Васильку:
- Глянь за меншим братом, сину.
Через час якийсь приходить, -
ті мовчать, як мишенята.
- Що таке? Не чути сміху?
Повні радості штанята.
Старший каже: - Ти вгадала.
Наш малий, хоча і сонний.
Але, певно, то від сміху,
в нього, мамо, памперс повний.
В мами усміх втік раптово:
- Як же, хлопці, вам не стидно?
Хто сказав, що памперс повний?
Щось по ньому це не видно?
- Я також спершу подумав,
що таке не може бути.
Бо воно - таки не видно,
але трохи, певно, чути …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447022
Рубрика: Гумореска
дата надходження 03.09.2013
автор: Віктор Насипаний