Пані осінь іде, леді-загадка,
Неба сірого колір очей,
Врізнобарвить життя знову згадками,
Заспокоїть, очистить дощем.
Ця красуня з волосся рудесеньким,
Із засмагою бронзових спалахів.
З нею якось по-сумному весело,
Кожну душу так тонко розгадує.
В теплій кофті із вовни біленької
Вже у гості тебе виглядаю.
Ти мені стала більш, ніж рідненькою.
Чай з ваніллю, як любиш... Чекаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446840
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.09.2013
автор: Юліанка Бойчук