Повернення – ознака того,
Що ти прийшов надто рано.
Проте голос твій нагадує укус
Мідяного змія,
Отрута якого
Своєю невимовністю залікувань
Виведе нас на дорогу Атарім.
Час вже повертатись до предків,
Бо затишок – тільки у землі,
А небеса недосяжні
Через владу накинутих гріхів,
Найбільша сила яких – у тягучій, мов олива,
Насолоді.
Годі тобі вдаватись до
Асиміляцій.
Ти ж чудово знаєш,
Що будь – яке гершомство –
Це не твій юдоль,
А мовленнєвий шибболет,
Який варто берегти
Як окремість духу.
І затям, якщо Бог мовчить,
То лиш тому,
Що ти невтомно затуляєш вуха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446733
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2013
автор: Олена Ганько