Не хочеш злітати
За мріями в небо,
Бо звик всім казати:
- Мені це не треба.
Тебе обікрали
Батьки або школа,
Коли не казали,
Без мрій – жить без долі.
Дивися у небо,
Не тільки під ноги
Й доб’єшся для себе
Колись перемоги.
Без мрій ти тварина,
Жуєш і ковтаєш,
А ти ж як людина
Ще й мріяти маєш.
Двигун для прогресу
Це мрії про краще,
І цього процесу
Не спиниш нізащо.
Потрібно злітати
За мріями в небо,
Щоб звик всім казати:
- Моя в цім потреба.
23.03.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446649
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.09.2013
автор: Георгій Федорович