Неніхто

так  нестерпно  хочеться

[i]літати[/i]

але  нема  з  ким

ти  десь  по  ту  сторону  барикади
я  десь  нижче  поділки  нуль
сьогодні  наше  знову  пройшло
безслідно
і  ми  знову  залишемося  
неніким
ми  з  тобою  схожі  на  невільників
обоє  ховаємо  під  ковдрою
свою  правду
незграбність  довіри  полягає  у  тому
що  твою  рану  не  посипають  сіллю
а  беззвучно  лоскочуть
ми  з  тобою  два  цілих
однієї  половини
це,  безумовно,  дико
це,  безумовно,  велично

так  нестерпно  хочеться
літати
але  нема  з  ким

відсутність  зайвих  помічати  не  варто
чому  ж  тоді  потрібних  катма?

боротися  треба  до  останку
боротися  треба  некрадькома
задарма  бувають  лише  світанки
бо  вечерами  ми  розплачуємося
почуттями
відчутятми
бо  вечорами  всередині  нас
юрма  безголосся
юрма,  що  є  отрутою  для  недуші
юрма,  яка  зникне  при  першій  ж
появі  [i]життя
[/i]
з  тобою  хочеться
тебе  нема

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446589
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2013
автор: Doll