В спідницю осінь набирає
листя.
Плете самотність,змішує ж дощем.
Із винограду зрізує намисто,
Вкриває стару ніченьку плащем.
Пліткує із протертими зірками
До блиску з позолотою.І спить...
Що сталося,коханий мій,між нами?
Чому ти йдеш?Чому,чому мовчиш?..
Ідеш?А я у сні тебе цілую.
Плету самотність з осені до зір.
Можливо,я цей дощ сама відчую...
А ти щасливим будеш.Тільки вір...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2013
автор: Відочка Вансель