коли все більше слів "ні", "не", "не хочу",
коли лишаєш теми болю на обід,
в замок важкий свої змикаєш очі,
а між доріг ти власний втратив слід,
коли все менше чутно слова "так",
коли душа твоя мовчить про своє,
коли люди, перехрестя, світлофор і знак,
птахи у небі і гілля, шматоване натроє,
коли періщить музика дощу у двері,
коли рекламні ролики і ті мовчать,
коли слова комусь лишаєш на папері,
а помилки твої нічого не навчать,
коли тротуаром крокуєш поволі,
коли числа рахуєш про себе до ста,
плечем зачіпаєш когось мимоволі,
і натовп похмурий ти ділиш на два,
коли думкам так хочеться втекти,
коли між вулиць міста своє губиш я,
а світло дому вже ніяк не віднайти,
а ти безмовно, вперто йдеш у забуття,
коли примарне мрійво промайнуло,
коли воно кричить у спину: “все, це все”,
не слухай, пригадай, що в тебе було,
не відпускай себе, не відпускай себе…
------------------------------
http://vk.com/thoughts_at_night
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446548
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2013
автор: vova_zip