В мого Пегаса розмах крил такий,
Як в тебе небеса. Мені в них тісно.
Твій час коротший за мої рядки,
Для мене рано, а для тебе – пізно
Кидати виклик вимерлим світам,
Чужі планети засівати снами,
У тишах непотрібних запитань,
Вмирає те, що не збулось між нами.
А серце страх відлунює биттям,
Твоє – фальшиво, а моє – відверто.
Боятись легко смерті чи життя,
Найважче – то боятися безсмертя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446544
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2013
автор: Лілія Ніколаєнко