Встеляється захід стіною
З туману, затихлого в мить.
І сотня дерев з висотою,
Немов, звідусіль під водою,
В сповитих просто́рах стоїть.
Стенається привидом сонно
Із сумом на серці туман.
А сірості ззовні стосовно,
Ховала вона монотонно
Від сутнісних вражень обман.
Сюди переносяться стенди,
Із сірості в сирість краси.
Туману в той час елементи
Сформують суттєві проценти
В ранкових краплинах роси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446439
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.08.2013
автор: Oleg Kolibaba