Ось і відчалив човен.
Упав на ріку туман.
Відпливає кохання,
Якого уже нема.
Відпливає кохання.
Тихо так відплива.
Стали просто обманом
Найчесніші слова.
Рве лататтєві стебла
Обережне весло.
Перекинулось небо
І на воду лягло.
І не жалко й не гірко,
Що втрачає тепло
Вислизаючи зірка
Із намоклих долонь…
Тихо хвиля хлюпоче,
Срібний човник гойда.
Все сховає, що схочеш,
Опівнічна вода
В очеретяні хащі,
В баговиння боліт,
Лиш русалка пропаща
Засміється услід…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446435
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2013
автор: Яковенко Тетяна Василівна