розбиваю тарілки
усі
без виключення
прибери,не п*ю я горілки
ти ж в курсі.
самозречення..
відбиваюсь
як хвилі
об скелі-
втомилась.
заберись із очей
але тут
зупинилась
притиснулась до плечей
ти зібрав те,
що залишИла по сОбі
і розвіяв
над НАШИМ морем.
я болітиму
в тілі твоєму
точніше-в суглобі
щастя мені заподіяв
злодій
вкрав останній подих
чула востаннє
легень твоїх рапсодій.
не плач
за минулим не тягни
руки
можеш залишити собі
радіоприймач
ми-іронії повні
але вдихаємо у повнісінькі груди
пробач
пробач
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2013
автор: Звична