В очах твоїх без жалю я тону,
і що мені із тугою робити?
Піду заради тебе на війну,
я сам-один проти усього світу.
В моїй душі ти залишила слід,
що навіть через ери не зітрется.
І може через кілька сотень літ
забуде мозок, та згадає серце:
як всі печалі і турботи вмить
зникали коли поруч ми стояли.
І як воно тоді душі болить,
коли обох нас відстань розлучала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446232
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2013
автор: Синельников Олександр