Витискати не буду я пусті рядки
з байдужих твоїх днів підряд і місяців,
щось діється, а ти не маєш і гадки
торкається осінній холод і глузд здичів...
За нашими кордонами ти далеко
відстав надовго не повернутись назад
і не наздогнати липневу й червневу спеку
її не треба було б, та ти знову зникаєш мій кат...
Убивчий ігнор і твій вроджений гонор
останнім терпінням пив сколочену плоть
залишений, сплюндрований тобою донор
піднявся з низин до підхмарних висот.
Не залишаю без віри закохане нишком,
як все огортатиму в холод і сніг
спливає роман з перечитаних книжок
ти образ з моїх життєвих доріг
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2013
автор: owl silence