МІРА

Траба  ,  куме  ,  міру  мати
Жеби  нам  не  хорувати  !

Подивисє,  що  сє  робит
В  нас  на  свєта  за  столом  ?,
Які  запахи  !,    -  (  бідуєм  ?  )
Стоят  в  празник  над  селом.
Як  за  стів  гостей  запросєт,
То  всьо  носєт,  носєт  й  носєт.
З’їдет,  -  шкленка,    -  друге  данє
І  так  з  вечора  до  ранє.
А  де  ж  міра,  -  тай  нема,  -
А  се  ,  куме,  вже  дарма  !  
Бо  казали  з  ГамерИки,
(  а  вони  всьо  знают  ),
Що  в  здоров’ю  живут  люди,
Які  міру  мают.
Пити  можна  лиш  п’єть  пінт
Й  то  за  цалий  день  ,
Їсти  трошка,  би  тє  зразу
Не  тиснув  ремЕнь.

Во  дивисє  ,  що  ми  робим  ?
Ми  ж  їмо  без  міри,
Так  си  наб’єм  животи,
Що  бракує  шкіри.
А  зверха  тоті  гижки
Так  злєєм  горівков,
Що  в  твари  сє  не  вміщєє
Вже  нам  з  вух  б’є  цівков.
Компутер  сє  виключєє,
Бараніют  вочи,
Розуму  щитай  нема,
Замість  мозґів  клочє.
І  стаєш  ти  тоди  курков
Вже  можеш  літати
І  попробуй  зажени
Такого  до  хати.

 Рано  збудишсє  десь  в  стайни
Першим  ділом  зуби,
Би  не  випали  десь  в  сіно
Нащо  тобі  згуби.
Е,  -  на  місци,  се  вже  добре  ,
Але  де  се  я  ?
Кури,  банта  ,  -  сам  в  жолобі
Де  ж  хата  моя  ?
На  рогах  штани  в  корови  ,
Вівцє  чось  в  сорочці
Кум,  не  кум  ?,  -  якесь  страшне,
Щось  сидит  на  бочці.

Куме  !,  -  Га,  -  Се    що  сє  стало  ?
Що  се  нас  так  закарало  ?
Де  ми  вчора  були  ?
Й  чо  тутка  поснули  ?
Спитай  в  мене,  а  я  в  тебе,
Що  ми  можем  знати  ?
Випити  скілько  горівки  ,  -
Хочеш  пам’єть  мати  ?
Голова,  як  сяво  бочка  ,
Як  в  ґамарни  в  писку
Нащо  нам  такі  трафунки,
Всьо,  -  підводим  риску.
Чи  то  раз  ,  куме,  було  ?
Всьо  ,  -  тра  міру  мати  ,
Бо  ще  троха  й  не  будем
Себе  впізнавати.

Так  куми  постановили
І  так  траба  ,  люди  ,
Траба  просто  міру  мати
До  всього  і  всюди  !

28.08.2013  р.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446102
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 29.08.2013
автор: Олекса Терен