Повертаюсь до себе додому,
Повертаюсь до рідної хати,
Та болюче питання все в тому,
Хто мене буде тут зустрічати.
Пішли рідні туди в небуття,
Кроки їхні я тут лише бачу,
Ось таке воно наше життя,
Стою з відчаю гірко я плачу.
Бачу мамині кроки, ген-ген по межі,
Бачу тата у лузі з косою,
Сум і відчай на серці, душі,
Спогади ходять за мною.
Спогади, сни цим я живу,
Батьків своїх завжди дитина,
Люблю я всім серцем свою сторону,
В ньому завжди Україна.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/283-spomin-pro-domivku.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446077
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: Антоніна Грицаюк