Серпень... Час, коли падають зорі.
Холод Вічності дише вогнем.
Я люблю, я чекаю цю пору—
В зорі мчати гарячим конем.
Я матерію світу розкраю.
Хочу знати, що істина є.
Отче наш, із небесного краю
Даждь нам днесь нове СЛОВО твоє.
Хай плодяться у колбі хімічній,
Хай живуть, деградують, жують.
Я людина. Душа моя - вічна.
Я - єство. Я - абстрактне. Я - суть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446070
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: Валерій Голуб