Розхрестались вітри, розірвали сорочку,
І на груди лягли, як вода по пісочку,
Ранить душу сльоза, плаче серце у грудях,
Лиш радіє душа, лиш радіє душа не при людях.
Хай розквітне роса і замовкне сльоза,
Затуманене небо відкриється сонцю,
Захлюпочуть річки, перестане гроза,
Перший промінь загляне в віконце.
Я люблю, як люблю і для мене це рай,
Синє небо загляне у душу,
Я шаную тепло і люблю водограй,
Берегти в серці радість я мушу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446049
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: Віталій Назарук