Двох Ангелів пустили на нічліг
В заможний особняк на десять залів,
Господар в домі постелити міг,
Та... кинув їм рядно в бруднім підвалі.
Вкладались обезсилені до сну.
Один з них вздрів діру в стіні підвалу.
Узяв він глину, заліпив стіну
І спати ліг на "постіль" ту недбалу.
Ледь засіріло, Ангели у путь,
Далека ще чекала їх дорога.
Не раз, не два проситимуть, мабуть,
Щоб наніч їх впустили, ради Бога...
Вже сутінки, за ними глупа ніч,
Стоять сердеги на порозі хати.
Господар вийшов Ангелам навстріч,
Запрошує зайти в свої "палати".
У хаті бідно, аж душа болить,
Дітей багато у батьків убогих.
Хазяйка постіль розстеля умить,
Бо подорожніх ледь тримають ноги.
Ще повечеряли ( що Бог послав)
І спати уляглись, зморила втома.
Поснули всі, ніч узялась до справ.
На ліжку спали Ангели, як вдома...
А зранку в хаті розпач був і плач,
Не стало у господарів корови!
Якби хазяїн був отой багач,
Усі достатки - в жінки чорні брови.
Подякували Ангели, пішли,
Благословили бідну цю хатину,
Вони ж бо знали, в хаті цій столи
Не пустували завдяки скотині.
Від нині годувальниці нема...
Хай Бог рятує добру цю родину...
Мовчанка поміж Ангелів німа,
Немов у цьому їхня є провина.
Питає перший другого в путі:
- За що віддячив ти недобрим людям,
А тим, що праведники у житті,
Не врятував корову?.. Це - безглуздя!
Промовив другий Ангел: - Не суди,
Про те, про що не все ти розумієш,
Відвів родину бідну від біди
Страшнішої, де вже ніщо не вдієш.
Вночі у хату Смерть прийшла тоді,
Вона забрати мала господиню...
То як гадаєш, рівня цій біді,
Що без корови рід бідує нині?..
А за дірою схований був клад,
Котрого той господар не вартує...
То, може, ми повернемось назад,
Розберемо діру?.. Напевно, всує?!!
Усе дається нам не просто так,
Тож не гріши: - Мені щось не додали!!!
Не раз якась проблема це лиш знак,
Щоб ми життя своє зревізували...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446015
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 29.08.2013
автор: Патара