Тебе малювали сотні чоловіків,
злизували цукор з палкого тіла,
і кожен від погляду вже німів
й до інших жінок більш не мав діла..
немов кожному ти дарувала дивний магніт,
що притягував знову і знову
кожен з них наче просто осліп
та забув дорогу до дому….
проклинали тебе сотні тисяч жінок
і кричали ,що треба спалити
та ти вміла тримати язик за замком
й зникала гордо та тихо….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445959
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2013
автор: Примха щастя