Холоду їх всіх чекають муки...
Монотонно дише метроном,
І листки нам падають на руки,
Щоб долонь зігрітися теплом...
Обірвавши раптом літню казку
В ніжній, золотій її красі,
Щоб відчути ту чарівну ласку,
На яку скупі такі ми всі...
З сірих душ почути звуки ліри
І сховатись, в душах, від зими...
Так, один для одного - ми звірі...
Для листків, хоч, будемо людьми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445748
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2013
автор: Віктор Банар