Відцвітають мальви останні в саду,
Чарівна осінь наступа безмежно,
До тебе, літо, я востаннє йду,
Й люблю, люблю тебе необережно.
Бентежать душу світанки холодні,
Збадьорюють ранкові щедрі роси,
Останні літа дні, немов голодні,
Лягають тихо в осені покоси.
Ну що ж, ласкаве літечко, прощай,
Тріпочеш вже осіннім листом,
Та загубитися душі не дай
Під щедрим осіннім намистом.
Минає швидко літечко, як жаль,
Перегорта вже вересень сторінку,
А на душі легесенька печаль,
Яка бентежить кожну жінку.
Що ж, прийде час і заквітує гай,
І пісню соловей ще подарує,
Та не вернеться юності той рай,
Який весна щороку всім дарує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445622
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2013
автор: Аллочка