У твоїх, мелодіях схованих

Вільний  переклад
А.Блок  «  К  Музе».

У  твоїх,  мелодіях  схованих,
Є  фатальності  зла  новина,
Заповітів  священних  спомини  ,
І  над  щастям  наруга  сумна.

І  безмежності  сила  манлива,
Бо  повторюю  чутку  гучну,
Що    ти  ангелів  з  світу  зводила,
 Та  слуг  Пекла,  лишала  без  сну.

Ти  смієшся  над  Вірою,  плачем,
І  тоді  пурпурово  горить,
 Німб,  який  над  тобою  лиш  бачу,
 І  сіріє  небесна  блакить.

Зла  чи  добра,примара  мінлива,
Всі  розумно  говорять  мені,
Що  ,  для  інших,  ти  –  Муза  та  Диво,
А  для  мене  –  пекельні  вогні.

Я  не  знаю  навіщо  під  ранок,
В  час  коли,  сил  в  душі  не  було,
Мов  сновида,  прийшов  під  твій  ганок,
 І  благав  про  кохання  тепло.

Я  хотів  бути  ворогом  твоїм,
Тож    навіщо,  даруєш  мені,
Море  щастя  та  острів  спокою,
Та  безмежно  щасливі  пісні.

Лиш    підступніше  теплої  ночі,
Й  всіх  піратів  південних  морів,
І  циганського  щастя  коротші,
Втіхи  тіла  ,  солодкі  твої.

Видно  є  щось  магічно  –  фатальне,
В  поругані  обітниць  святих,
 Й  Насолодна  безмежна,  у  тайні,
Що  полином  в  коханні  гірчить.

Текст  оригіналу

Есть  в  напевах  твоих  сокровенных
Роковая  о  гибели  весть.
Есть  проклятье  заветов  священных,
Поругание  счастия  есть.

И  такая  влекущая  сила,
Что  готов  я  твердить  за  молвой,
Будто  ангелов  ты  низводила,
Соблазняя  своей  красотой...

И  когда  ты  смеешься  над  верой,
Над  тобой  загорается  вдруг
Тот  неяркий,  пурпурово-серый
И  когда-то  мной  виденный  круг.

Зла,  добра  ли?  -  Ты  вся  -  не  отсюда.
Мудрено  про  тебя  говорят:
Для  иных  ты  -  и  Муза,  и  чудо.
Для  меня  ты  -  мученье  и  ад.

Я  не  знаю,  зачем  на  рассвете,
В  час,  когда  уже  не  было  сил,
Не  погиб  я,  но  лик  твой  заметил
И  твоих  утешений  просил?
Я  хотел,  чтоб  мы  были  врагами,
Так  за  что  ж  подарила  мне  ты
Луг  с  цветами  и  твердь  со  звездами  -
Всё  проклятье  своей  красоты?

И  коварнее  северной  ночи,
И  хмельней  золотого  аи,
И  любови  цыганской  короче
Были  страшные  ласки  твои...

И  была  роковая  отрада
В  попираньи  заветных  святынь,
И  безумная  сердцу  услада  -
Эта  горькая  страсть,  как  полынь!

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445539
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 26.08.2013
автор: Федик Юрій Михайлович