Моляться зорі сьогодні до Бога,
Білі лілеї навколішки стали.
Терном колючим до правди дорога.
І Янголята на землю літали.
Моляться люди у церкві.Стояли,
Хустку купили і сукні найкращі.
Хрест так смиренно вони цілували.
Ближнім добра не бажали нізащо.
Старий жебрак вже не тягне долоню,
В церкву не йде,бо одежа в заплатках.
Та не кляне,лиш благає він долю,
Щоб Бог дав здоров'я цьому внучатку.
Сам він без хати,та хлопчик маленький
Хліб йому зранку на лаву приносить.
Стало дитятко для нього рідненьким.
Тільки хвороба щодня дитя косить.
Молиться старий жебрак і благає
Бога дитятку здоров'я лиш дати.
...Ангел малий біля тіла сідає,
Щоб святу душу за рученьку взяти.
І полетіли сьогодні до Бога,
Ангел маленький і стара людина...
Хто б відгадав,чи далека дорога?
Що відчував перед смертю хлопчина?
Двоє летіти.Тримались за руки.
Чи повернулись би знову на землю?
І все життя для обох страшні муки...
Та в один день двоє друзів померли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445510
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.08.2013
автор: Відочка Вансель