Не шукайте її даремно,
Вона більше не тут живе.
І не плачте за нею терно
Їй не треба оце усе.
Ви хотіли зламати Волю,
Віру рвали шматками слів,
І Надію вбивали кровно
Та Любов повернула міф.
Вона звісно не скаже, що з нею,
Де блукає в тишині пустель.
І ніколи ти більше рукою
Не обнімеш її ти плечей.
І не треба казати, що любиш,
Ти їй ніж зі спини у серце всадив.
Ти хотів так крутив, як юлою.
А сам в зраді її обвинив.
І не треба сьогодні казати,
Що вона не потрібна тобі,
Бо від свого німого болю
Ти заставив помирати її.
Не шукайте її даремно
Вдень ніколи її не зустріть.
Її місяць цілує чемно,
Бо холодна і мертва лежить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445454
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2013
автор: Lada-Annag